МАТЕРІАЛ ДЛЯ СПІЛЬНИХ УЧНІВСЬКИХ ТА БАТЬКІВСЬКИХ ЗІБРАНЬ "БУТИ НА ЗЕМЛІ ЛЮДИНОЮ"
Що означає бути на Землі людиною?
Кожна людина, незалежно від віку та статі, замислюється над своїм майбутнім, будує плани на перспективу і найближчий час. Подорожуючи у майбутнє, ви можете натрапити на перешкоди, як часто буває у житті, які завадять досягти наміченого. Це — лінь, невміння спілкуватись, невпевненість, шкідливі звички, неорганізованість, хвороби тощо.
Поряд із вічною проблемою — ким бути? — невідступно крокує інша — яким бути? З кого брати приклад?
Незважаючи на те, що життя всіх людей розвивається переважно за однаковими законами, воно у кожного унікальне і неповторне. У кожної людини свої почуття, думки, свої радощі і смутки, свої справи і свої життєві обставини. У кожного з нас життя лише одне, й кожен крок на цьому шляху неповторний. Кожен день життя унікальний, тому було б зовсім неправильно вважати, що є дні, якими можна не дорожити.
Іноді підлітки гадають, нібито якесь справжнє життя ще попереду, а шкільні роки — це тільки своєрідна прелюдія до нього. Але це не так, будь-який відрізок життя — це також життя, яке не повториться. Тому, думаючи лише про майбутнє, ми недооцінюємо день сьогоднішній, про це згодом нерідко доводиться жалкувати.
Нашу школу закінчило багато талановитих, добрих, чуйних людей. Вони відомі широкому загалу. Тож нам є на кого рівнятися, з кого браги приклад. Ви також, як підростете, будете гідними людьми. І не важлизо, станете ви знаменитими чи ні. Головне — залишитись людиною.
Щороку мандруєте із класу в клас. Кожен клас — це сходинка, це крок до майбутнього. Яким би не був цей крок — легким чи важким, цікавим чи нудним, — це^залежить тільки від вас.
Пригадайте раннє дитинство. Малюк, який учиться ходити, багато падає, набиваючи іулі, але знову підіймається і береться ступати. Не можна навчитися ходити без проблем і труднощів. Але коли ви їх подолаєте, то відчуєте задоволення, душевний підйом, підніметесь духовно на одну, а може, й на декілька сходинок. Ви творці свого життя, поки що шкільного, а далі й дорослого.
Дехто з вас міркує: навіщо мені вчити математику чи фізику, інші — географію чи біологію? Послухайте, що сказав доктор математичних наук А. Самійленко: "Якби я знав, що стану вченим математиком, то вже у шкільні роки набагато більше часу приділяв би не лише математиці, а й іноземній мові. Адже довелося перекладати наукові праці з німецької, англійської, французької, а знання з цих дисциплін були дуже слабкими".
Ніщо в житті не дається без зусиль, важкої праці. Людина, яка з дитинства намагається долати перешкоди, допомагати іншим, не піддаватися спокусам, перемагати власну лінь, може стати справжньою людиною, домогтися в житті того, чого вона хоче. Є такі чудові слова: Витри піт солоний із чола І трудись, забувши про утому, Бо людина ціниться по тому, Скільки сил у неї вистачало, Щоб на світі більше щастя стало.
Ми часто нарікаємо на програми, що вони складні, на підручники — що вони недоступні, на вчителів — що вони не такі, якими ми хотіли б їх бачити. Програми і підручники — відповідно до епохи. А вчителі — це жертовні люди, самовіддані, які люблять своїх учнів. Без любові до школи, до дітей вчитель не є вчителем.
Що ж заважає учням учитись? Анкетування, проведене в класі, у більшості випадків — це лінь, неорганізованість, невміння використати час, а також телевізор, комп'ютер тощо. На перегляд телепередач відводиться 2—3 години, а то й більше, на виконання уроків — лише ЗО хв або 1 година, рідше — 2—3 години. А які передачі дивляться наші діти? Інтелектуальні? Рідко. Який результат? Прийшовши до школи, намагаються списати. Із контрольною роботою самостійно впоратись не можуть. У результаті — низький бал, незадоволення предметом, вчителями. Хочуть насолоджуватись життям без труднощів.
Часто кажуть, що у кожної людини є дві дороги. Перша — вузька, безводна, засіяна грудками, повна небезпек. Тільки наприкінці вона стає рівною, з родючими садами. Друга дорога — поросла квітами, сповнена насолод, а наприкінці стає кам'янистою, небезпечною. Якою дорогою підуть ваші діти, що оберуть у житті?
Необхідно звернути увагу, як відповідають усно та розмовляють учні нашого класу. Вони виглядають як такі, що мало читають і мало говорять, мають вкрай збіднений словниковий запас. Через це їхня мова малоцікава. Не вміють звертатись один до одного (переважно за кличками). Використовують нецензурні слова.
Не одне покоління замислювалося над питаннями: хто така людина, для чого вона живе на Землі, що означає бути справжньою Людиною, бути людяним?
Бути людиною — це:
□ оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємної допомоги;
□ радіти успіхам ближніх;
□ любити та жертвувати;
□ переживати та сподіватись;
0 у різних життєвих ситуаціях залишатись на висоті;
□ ніколи не втрачати віри.
Життя людини смугасте і в ньому чергуються успіхи й невдачі, злети і падіння. У царя Соломона була така каблучка, на якій було вирізьблено: "Усе минає". Пам'ятайте це. І радість не вічна, і сум не вічний. Пам'ятайте добро. Можна забути того, з ким разом сміялися, але ніколи не забувайте того, з ким плакали. Будьте вищі від усяких пліток, заздрощів, образ. Умійте прощати всім, а собі — ніколи. Пильнуйте за своїми думками, Вони стають словами. Пильнуйте за своїми словами, Вони стають вчинками. Пильнуйте за своїми вчинками, Вони стають звичками. Пильнуйте за своїми звичками, Вони стають характером, Бо він визначає вашу долю!
Найкоротша відстань між людьми — усмішка. Тож частіше усміхайтесь!